Занадто відверто
То зовсім не просто
Не знаю що тепер говорити
Дякую каві ранковому хмелю
За тихий безлюдний острів
А серце у грудях
Я знаю не камінь
Як пташка в неволі б‘ється
Ти вперше любила
Я востаннє
Не плачем і не сміємся
Тікай не тікай
Та чи можна від себе
Життя було до
Та чи буде без тебе
Ми маєм на двох
Одне синє небо
Ми тиха прониклива пісня
Чого ж іще треба
