День як день, ніч як ніч.
Ніч як ніч, день як день.
Нарешті знову ти повертаєшся додому.
Дивлюсь назад, хтось бананами гамує втому,
Хтось щось читає, хтось в метро втикає,
Лиш вона одна біля вікна тебе чекає.
І бачить - ти ходиш поруч тими ж дворами,
Через перехід праворуч, потім біля брами.
Можливо ти зупинишся, поглянеш - третій поверх зліва.
Така дурниця, але вона була б щаслива
